Цей стан знайомий майже кожному, просто не всі зізнаються.
Коли ти більше не тримаєшся «якось», не вдаєш сильну — а просто тонеш.
Страх паралізує, майбутнє здається бездонною прірвою, а сил уже немає навіть на чергову спробу “зібратися докупи”.
Ти ніби одна у всьому світі, загорнута в тишу власних думок.

«На дні» — це про момент повної чесності із собою.
Про ту секунду, коли ти перестаєш борсатися й дозволяєш собі… здатися.
Опуститися на саме дно своїх почуттів, перестати заперечувати втому, біль, розчарування.
І саме там, де темно і страшно, раптом з’являється щось нове:
легкий подих, тихе «я ще жива», крихітна готовність одного дня піднятися вгору.

У домі ця картина стає дуже особистим символом відродження:
• у вітальні нагадує, що за кожною посмішкою є історія падінь і підйомів — і це нормально;
• у спальні чи зоні відпочинку допомагає дозволити собі бути вразливою, не тримати маску «все добре»;
• у домашньому куточку для читання, медитацій, ванни підтримує, коли всередині важко, і тихо шепоче: «дно — це не кінець, це точка, від якої можна відштовхнутися».

Повісивши «На дні» на стіну, ти ніби визнаєш:
я маю право втомлюватися, падати і не тягнути на собі весь світ.
І все ж, навіть у моєму дні є початок нового життя.

Матеріали: акрил, текстурна паста

Основа: полотно

Розмір: 50 × 70 см